Навигационная панель сайта
CrimeaUBK.ru
Добавить CrimeaUBK.ru в Избраное Карта сайта Отправить сообщение Контакты Агенство недвижимости CrimeaUBK.ru - Недвижимость Крыма, Южный берег Крыма, недвижимость юбк
Недвижимость Крыма, Южный берег Крыма, недвижимость юбк
Южный берег Крыма
Агенство
недвижимости
в Севастополе,
тел.: +79780755549
коттедж

   У зв"язку з послабленням національноївалюти, дедалі частіше предметом політичних

Яким интересное в крыму має бути курс гривні    Окремі політики, користуючись необізнаністюнаселення у принципах курсоутворення, намагаються перекластивідповідальність за знецінення курсу національної валюти на міфічнихворогів-спекулянтів, заговорюючи власну відповідальність за загальнийстан економіки.    У зв"язку з послабленням національноївалюти, дедалі частіше предметом політичних спекуляцій стає таке сутоекономічне явище як курсоутворення.Пошук винних заполонив екранителевізорів, виступи політиків та розмови пересічних громадян.Очевидно, є сенс розглянути динаміку курсу національної валюти зекономічної точки зору та спрогнозувати її поведінку у майбутньому.   Ключовимдля розуміння останніх подій є поділ факторів впливу на довгострокові,середньострокові та короткострокові. Оскільки на курсоутвореннявпливають десятки різних за формою, джерелами походження та строковістюфакторів, з метою спрощення їх сприйняття, сконцентруємо увагу нанайбільш значимих.   До фундаментальних абодовгострокових факторів, у першу чергу, належить загальний станекономіки, а якщо точніше - рівень розвитку промисловості у частинівиробництва товарів, що є предметом міжнародної торгівлі.   Цейфактор передбачає здатність виробляти товари як безпосередньо для ринкуміжнародного обміну, так і з метою імпортозаміщення. Він включаєпродуктивність праці, розвиток новітніх технологій, енергоємність таінші базові показники розвитку промисловості. Чим більша здатністьекономіки ефективно виробляти якісну продукцію для міжнародного обміну,тим вищим буде курс національної валюти.   Висока пропозиціятоварів для интересное в крыму міжнародного обміну - високий попит на національну валюту,відповідно високий її курс і навпаки. Окремо слід відзначити, що станпромисловості в частині, що не може бути предметом міжнародного обміну,суттєво на обмінний курс не впливає.   Фундаментальний курсвизначається також, виходячи з реальної купівельної спроможностінаціональної валюти. Під впливом інфляції, коли знижується купівельнаспроможність грошей, значення фундаментального курсу зменшується нарізницю між значеннями інфляції національної та іноземної валют.Основою для курсу є реальна купівельна спроможність валют, а не їхномінальне значення.   До інших вагомих фундаментальних факторівналежать наявність ресурсів, які можна експортувати, динамікаекспорту-імпорту послуг, зокрема фінансових, ІТ-програмування, операціїз давальницькою сировиною.   Для спрощення аналізу не будемовраховувати вплив на курс динаміки експорту-імпорту послуг та вартістьсировинних товарів. По-перше, послуги займають значно меншу питому вагуу структурі зовнішньоекономічних відносин, а по-друге, черезнематеріальну основу неможливо однозначно визначити їх походження.   Вартістьсировини суттєво впливає на зовнішньоторговельний баланс України узв"язку із значною питомою вагою чорних металів у структурі експорту,проте за терміном дії вона належить більше до кон"юнктурних,короткострокових, факторів.   Яскравим прикладом впливуфундаментальних факторів є Японія - країна без власних ресурсів, протез високо розвинутими технологіями.   Це дозволяє їй брати активнуучасть у міжнародному обміні, експортуючи продукцію з високою доданоювартістю - електроніку і автомобілі, та імпортувати сировину з низькоюдоданою вартістю. У результаті, це забезпечує порівняно високийобмінний курс єни і, відповідно, високий рівень життя населення.   До середньостроковихфакторів впливу належать отримання доходу від інвестицій за кордоном іприплив капіталу, зокрема, придбання зарубіжними компаніями внутрішніхактивів країни, а також отримання позик з-за кордону.Головноюхарактеристикою середньострокових факторів є їхня обмежена тривалістьдії. За періодом притоку іноземних інвестицій неодмінно наступаєперіод, коли їх потрібно повертати, а інвестори виводять капітал.   Впливцих факторів, в залежності від їх концентрації, відхиляє курснаціональної валюти то в один то в інший бік від фундаментальногокурсу. У довгостроковому ж періоді зважений курс знаходиться на рівні,близькому до фундаментального.   В період, коли активно залучаєтьсяіноземне фінансування, виникає підвищена пропозиція іноземної валюти.Внаслідок цього національна валюта зміцнюється. З часом, привідсутності регулювання, виникає суттєве відхилення відфундаментального курсу. Тоді інвестори усвідомлюють невідповідністькурсу, і це стимулює їх до швидкого виведення капіталу.   Наступаєперіод знецінення національної валюти, причому до більшого рівня, ніжце обумовлено фундаментальним курсом. Додаткова надбавка - премія - докурсу викликана необхідністю повертати позики, що створює додатковийпопит на іноземну валюту.   Серед кон"юнктурнихабо короткострокових факторів впливу слід виділити довіру громадян донаціональної валюти і, відповідно, попит з боку населення на валюту якзасіб збереження.   Сюди ж відносяться розриви в обсягах попиту тапропозиції, що виникають в окремі періоди за рахунок сезонності певнихекспортних та імпортних операцій, кон"юнктура на міжнародних ринках табанальні спекуляції.   Кон"юнктурні фактори виявляються укороткостроковому періоді та відхиляють реальний курс від курсу, щовизначається за впливом середньострокових факторів хвилеподібно - тоодну, то в іншу сторону. У середньостроковому періоді зважений реальнийкурс знаходиться на рівні, близькому до курсу, визначеного зурахуванням середньострокових факторів. Порівняння інфляції у двох країнах, % 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Інфляція у США 103,5 101,5 102,6 101,9 103,3 103,6 102,7 104,4 100,0 Інфляція в Україні 125,8 106,1 99,4 108,2 112,3 110,3 111,6 116,6 122,3 Різниця інфляції 22,3 4,6 -3,2 6,3 9,0 6,7 8,9 12,2 22,3 Умовне співвідношення ефективності економік, % 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Країна "Х" 100 100 100 100 100 100 100 100 100 Країна "У" 50 53 54 57 59 62 64 67 70 Взято припущення, що країна "У" активно розвиває промисловість та наздоганяє країну "Х". Розвиток країни "Х" взятий за 100% Приклад формування реального курсу, валюта "У" до валюти "Х" 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Інфляційний фактор впливу 0,45 0,11 -0,08 0,16 0,24 0,19 0,27 0,41 0,83 Вплив на курс рівня економічного розвитку 0,00 -0,12 -0,08 -0,13 -0,11 -0,15 -0,14 -0,23 -0,33 "Фундаментальний" курс 2,45 2,44 2,28 2,31 2,43 2,47 2,59 2,77 3,28 Вплив на курс середньострокових факторів 0,09 0,23 0,30 0,21 0,06 -0,11 -0,21 -0,36 -0,04 Курс з впливом середньострокових факторів 2,53 2,66 2,58 2,52 2,49 2,35 2,38 2,41 3,24 Вплив на курс кон’юнктурних  факторів -0,20 0,10 -0,09 -0,10 0,18 -0,09 0,06 -0,09 0,27 Курс з впливом кон’юнктурних факторів (реальний курс) 2,34 2,76 2,48 2,42 2,67 2,26 2,45 2,32 3,51 Фундаментальний курс на початок 2000 року валюти країни "У" до валюти країни "Х" - 2 до 1, тобто за одиницю валюти Х дають дві одиниці валюти У. При розрахунку інфляційного фактору взяті показники інфляції України і США Приклад формування реального курсу - валюти країни "У" до валюти країни "Х"   Далі важливо розглянути вплив органів державного управління на курсоутворення.    Зафундаментальний курс найбільшою мірою відповідає виконавча влада вособі уряду, реалізуючи економічну політику та визначаючинапрям розвитку країни. Цей вплив накопичується протягом тривалогоперіоду, внаслідок чого фундаментальний курс національної валютизростає або знижується.   Уряд впливає на інфляцію через фіскальнута бюджетну політику. Непродумані бюджетні видатки - дефіцит бюджету танадмірна його соціалізація - призводять до зростанняінфляції. Посилюється вона також під впливом непомірного податковогонавантаження за рахунок збільшення витрат реального сектору.   Впливна фундаментальний курс має і Національний банк через монетарнуполітику, що також впливає на інфляцію. У західних країнах в умовахфункціонування сталої бюджетної політики та особливої ролі обліковоїставки, до якої прив"язані реальні кредитні та депозитні ставки,домінуючу роль в адмініструванні інфляції відіграють центробанки.   Вукраїнських умовах, за відсутності регулюючої ролі облікової ставки таза бюджетної політики, направленої на зростання популярностіконкретного політика, що очолює уряд, вирішальний вплив на інфляціюздійснює останній.   А разом з функцією загального управлінняекономічними процесами це забезпечує домінуючий вплив Кабінетуміністрів на фундаментальний курс національної валюти.   ФункціяНаціонального банку більшою мірою полягає у згладжуванні кон"юнктурнихколивань та частково коливань, викликаних середньостроковими факторами.Цей вплив здійснюється головним чином завдяки присутності регулятора наМіжбанківському валютному ринку як основного покупця-продавця іноземноївалюти.   У періоди надлишкової пропозиції НБУ скуповує валюту, якупродає в періоди дефіциту. Проте навіть при найширшій присутностіНацбанк не здатен у довгостроковій перспективі суттєво відхилятиреальний курс від фундаментального.   Нацбанк має певний арсеналзасобів адміністративного впливу, проте його дія поширюється накороткостроковий період та має обмежений вплив у середньостроковомуперіоді. Офіційний курс НБУ виконує винятково інформаційну та технічнуфункцію і не є реальним курсом, хоча і повинен бути близьким до нього.   Слідчітко усвідомити: Нацбанк не встановлює реальний курс. Він може лишешляхом участі у купівлі-продажу відхиляти його на певний період відреального з метою уникнення різких коливань. У довгостроковійперспективі курс визначають попит та пропозиція, які мають під собоюоб"єктивну основу.   В Україні майже не виробляється продукція звисокою доданою вартістю для міжнародного обміну через низький рівеньрозвитку технологій та застаріле обладнання. Основа експорту -продукція з низькою доданою вартістю, вироблена на неефективнихенергоємних підприємствах: метал, добрива, зерно.   Навіть занаявності сприятливого клімату та родючихґрунтів спостерігається низький рівень розвитку технологій на селі.Натомість Україна змушена імпортувати високотехнологічну продукцію таенергоносії для занадто енергоємних виробництв.   Попит на якіснііноземні автомобілі, продукцію машинобудування, побутову техніку,предмети особистого споживання, що не мають альтернативи у виглядіукраїнських товарів, спричиняє високий попит на іноземну валюту і,відповідно, послаблює гривню. Орієнтовний "фундаментальний" курс гривні до долара 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009* 2010* 2011* "Фундаментальний" курс гривні до долара 3,67 4,50 4,70 4,55 4,84 5,27 5,74 6,44 7,88 8,66 9,36 10,06 Середній офіційний курс гривні до долара 5,44 5,37 5,33 5,33 5,32 5,12 5,05 5,05 5,27 7,90 10,50 11,20 Співвідношення експорту та імпорту товарів в Україні, % 104,40 103,10 105,80 100,30 112,7 94,90 85,20 81,20 78,30 87,60 99,10 102,60 Приріст зовнішнього боргу України, мільярди доларів       2,20 6,80 9,00 14,70 30,20 18,70       Динаміка резервів НБУ, мільярди доларів       2,40 2,80 9,70 3,00 10,10 -1,00     *прогноз зроблений на основі оптимістичного припущення про суттєве уповільнення інфляції в Україні   Окремимдестабілізуючим фактором стала висока інфляція, середній рівень якоїпротягом останніх п"яти років становив 14,6%. Це при тому, що рівеньінфляції, вищий за 5% протягом тривалого періоду, загрожує стабільностіекономіки. Як наслідок, порівняно з 2000 роком, купівельна спроможність гривні скоротилася у 2,8 рази!   Якщопри аналізі даних врахувати декілька факторів - різкий відтік капіталув кінці 2004 року внаслідок панічних настроїв серед окремих олігархівпід час помаранчевої революції, разові надходження від продажу"Криворіжсталі" у 2005 році в розмірі 4,8 мільярда доларів та загальнусприятливу кон"юнктуру на сировинному ринку у 2004-2008 роках, тостає зрозуміло, що 2004 рік став останнім роком, коли офіційний курсперевищував фундаментальний.   Про це свідчить значно меншезростання резервів НБУ у співвідношенні до притоку валюти у виглядіпозик з-за кордону. І це при тому, що протягом останніх років, крімпозичкових коштів, спостерігався також значний притік інвестицій увигляді придбання іноземними інвесторами українських активів,зокрема, у банківській сфері.   Вже у 2006 році, незважаючи наприплив інвестицій, розмір приросту резервів НБУ був більш ніж на 11мільярдів доларів меншим, ніж приріст позик. А це означає активневимивання отриманої у вигляді позик валюти за кордон за рахунок імпортутоварів. Згодом ситуація тільки погіршувалася. При цьому зовнішній боргвже перевищив 100 мільярдів доларів. Орієнтовний "фундаментальний" курс гривні до долара      Різкезбільшення зовнішніх запозичень після штучного необдуманого зниженнякурсу у 2005 році та спекулятивний попит на українські активи з бокуіноземних інвесторів, підігрітий кон"юнктурним зростанням курсу гривні,стали основою середньострокових факторів впливу, які відхилили курсгривні від фундаментального - на малюнку позначено проміжком №2.   У 2008році штучне зниження курсу гривні Нацбанком за активної підтримки урядуабо навіть за порадою останнього було відверто невиправданим.Цевідбувалося тоді, коли вже була ясність щодо закінчення періодуприпливу іноземного капіталу: впав індекс ПФТС, почалася світова криза,виникли перші труднощі у банків.   Стало очевидним суттєвевідхилення від фундаментального курсу, що виявлялося у значномудефіциті торгового балансу. На час штучного посилення гривні у 2008році до 4,6 гривні за долар обґрунтований курс вже був вищий за 7,6гривні за долар.   Штучне посилення курсу національної валюти у2005-2008 роках було здійснене безвідповідальними політиками, що небажали проводити реальні реформи, та з метою підняття популярності, безбудь-яких реальних економічних підстав.   Мета зрозуміла: створеннявидимості благополуччя, але такий достаток швидко закінчується. Врезультаті, за все доводиться платити, зокрема, реальнимзниженням рівня життя.   Для розуміння динаміки курсу у найближчійперспективі слід проаналізувати ситуацію у 2000-2004 роках, а самерозглянути суттєве перевищення реального курсу над фундаментальним - намалюнку позначено проміжком №1.   Це відхилення було нічим іншим якпремією за необхідність розраховуватися за борги, що сформувалися підчас кризи 1998 року. За періодом отримання позик неодмінно наступаєперіод, коли за ними необхідно розраховуватися, що обумовлює зростанняпопиту на іноземну валюту, а отже, формує надбавку до курсу.   У найближчійперспективі, враховуючи значний зовнішній борг, нам доведетьсясплачувати таку ж надбавку до курсу - на малюнку позначено проміжком№3. Більше того, уряд активно продовжує нарощувати зовнішній державнийборг, залучаючи кредити МВФ.   Позиція Фонду, який, з одного боку,ставить нібито стандартні вимоги щодо економічної політики, а з іншого- не звертає жодної уваги на їх дотримання чи лише створює вигляднезадоволення, є зрозумілою. Фонд обслуговує інтереси провідних державта в рамках їх політики стимулювання попиту роздає позики державам, щорозвиваються.   Мета кредитування теж відома: не допустити різкоїдевальвації їх валют, що призвело б до скорочення імпорту з розвинутихкраїн. Крім того, частина наданих коштів, якітеж потрібно повертати, буде використана для купівлі імпортних товарів.   Атому можна не сумніватися у продовженні фінансування МВФ до часу, покиЗахід не подолає рецесію. Подальша доля країн, що розвиваються,чиновників Фонду мало хвилює. Нам неодмінно слід переглянути співпрацюз цією організацією.   Також особливе занепокоєння викликаєбездіяльність уряду в частині реформування економіки та стимулюванняінвестицій у нові технології та оновлення виробництва, що не даєможливості укріпити фундаментальний курс гривні. Крім того, уряд проводить авантюрну бюджетну та боргову політику.   Неадекватнабюджетна політика з фінансуванням шляхом емісії та непомірним дефіцитомбюджету з часом підштовхне інфляцію, а політика масштабного запозиченнякоштів обернеться додатковою курсовою премією, на малюнку позначеноюпроміжком №3, через необхідність їх повернення, що ще більше послабитьгривню.   Серед головних "заходів" уряду - чомусь не економічні, аполітичні, зокрема, звинувачення Нацбанку. Складається враження, щодля Кабміну важливий не реальний стан речей і пошук можливостей дляпокращення ситуації, а лише те, кого в результаті визнають винним уцьому безчинстві.   Багато запитань викликає також політикаНаціонального банку. Зокрема, чому він не виконує свій прямийобов"язок щодо зменшення різких коливань, то допускаючи різкудевальвацію гривні, то різко посилюючи її до необґрунтованого рівня,при цьому неефективно розпродаючи золотовалютні резерви.   Очевидно,що такі коливання вигідні певним обізнаним особам, що спричиняєнедовіру людей як до НБУ, так і до гривні. Ця недовіра конвертується упопит на іноземну валюту як засіб збереження, що також стаєкон"юнктурним фактором зростання курсу.    Можна припустити, що такаситуація має місце через втрату незалежності Нацбанку, який почерговоприслухається то до уряду, тимчасово штучно посилюючи гривню шляхомрозпродажу резервів, то дозволяє гривні різко послаблюватись. Невиключено, що цим можуть користуватися окремі ділки, спекулюючи нарізких коливаннях.   Окремі політики, користуючись необізнаністюнаселення у принципах курсоутворення, намагаються перекластивідповідальність за знецінення курсу національної валюти на міфічнихворогів-спекулянтів, заговорюючи власну відповідальність за загальнийстан економіки.   Слід чітко всім усвідомити, що спекуляції здатнівідхилити курс від обґрунтованого лише на певний обмежений період,після чого курс неодмінно повертається до обґрунтованого.   Яскравимприкладом короткостроковості впливу спекуляцій та панічного настроюнаселення на курс за умови економічної стабільності та відповідностіреального курсу фундаментальному став 2004 рік.   Тоді, у розпалпомаранчевої революції, населення почало активно скуповувати іноземнувалюту. В окремих регіонах курс доходив до 8 і навіть 9 гривень.Проте курс у стислі терміни повернувся до обґрунтованого рівня.   Намаганняполітиків звинуватити міфічних спекулянтів та власне населення, щоскуповує валюту, у знеціненні національної валюти, є звичайнимполітиканством та намаганням уникнути відповідальності за власнуавантюрну політику.   Для посилення гривні, у першу чергу, слідпереглянути економічну політику. За діючої економічної політикипосилення курсу гривні щодо долара можливе лише за умови різкогопогіршення ситуації у Сполучених Штатах. У найближчій перспективі,особливо враховуючи діючий статус долара як резервної валюти світу,цього не трапиться.   Збереження нераціональної бюджетної політикиз високим рівнем інфляції та відсутність будь-яких системних реформ уперспективі можуть не тільки ще більш суттєво послабити національнувалюту, але й підірвати основу стабільності економіки. Ми це вжепроходили у 1990 роках.   Чому ж уряд интересное в крыму і Нацбанк свідомо вводили воману громадян щодо реального курсу гривні у 2008 році, а урядпродовжує робити це і зараз? Хто нестиме відповідальність за втратипересічних громадян, зокрема, через масове отримання кредитів віноземній валюті?          

Новые предложения ЮБК

Добавить CrimeaUBK.ru в Избраное Карта сайта Отправить сообщение Контакты Агенство недвижимости CrimeaUBK.ru - Недвижимость Крыма, Южный берег Крыма, недвижимость юбк